Продукція
Препарати зареєстровані в Україні
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи
(УКРМЕДПАТЕНТІНФОРМ)
Інформаційний лист
ПРО НОВОВВЕДЕННЯ В СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
Спосіб профілактики дисфункції плаценти у вагітних з кровотечою в ранні терміни гестації
Вищий державний навчальний заклад України «БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» МОЗ УКРАЇНИ
АВТОР:
д.мед.н., професор, КРАВЧЕНКО О.В.
Суть впровадження: Спосіб профілактики дисфункції плаценти у вагітних з кровотечою в ранні терміни гестації.
Пропонується для впровадження в закладах охорони здоров’я (обласних, міських, районних) акушерсько-гінекологічного профілю спосіб профілактики дисфункції плаценти у вагітних з кровотечою в ранні терміни гестації.
Рання загроза викидня з утворенням ретрохоріальної гематоми (РХГ) може бути предиктором як ранніх, так і пізніх ускладнень вагітності. В загальній популяції гематоми зустрічаються в 3,1% випадків, при звичному невиношуванні – в 10-15% випадках. Ретрохоріальна гематома діагностується в І триместрі в 4-22% випадках. В 71% випадків при РХГ спостерігається зовнішня кровотеча, у 29% пацієнтів РХГ симптомно не проявляється (УЗ знахідка).
При ретрохоріальній гематомі до 9 тижнів гестації неблагоприємне закінчення вагітності відмічається у 20,3% випадках. У разі пролонгування вагітності пацієнтки з РХГ мають більш високий ризик розвитку материнських і неонатальних ускладнень, а саме прееклампсії - 8%, СЗРП - 7%, дистресу плода - 19%, плацентарної дисфункції- 24%, передчасних пологів - 16-19%, кесаревого розтину - 27%.
Враховуючи вище означене, розробка методів ефективного та якісного відновлення матково-хоріального кровообігу має першочергове значення для профілактики плацентарної дисфункції та забезпечення подальшого благоприємного перебігу вагітності.
Під нашим спостереженням було 32 повторновагітні з обтяженим акушерських анамнезом (І група) та 20 вагітних акушерсько-гінекологічний анамнез, яких не викликав насторожень (ІІ група). Всі пацієнти поступили в гінекологічне відділення з кров’янистими виділеннями з статевих шляхів та болями по низу живота в терміні 8-9 тижнів. З метою гемостазу вагітним І групи призначались препарати транексамової кислоти по 500 мг 3-4 рази на день протягом 3-4 днів та мікронізований прогестерон в добовій дозі 200 мг. Вагітним ІІ групи гемостаз забезпечувався лише інгібіторами фібрінолізу за вище вказаною схемою.
Після досягнення стійкого гемостазу пацієнти ІІ групи отримували симптоматичну терапію. Пацієнтам І групи крім препаратів мікронізованого прогестерону був призначений, з метою якісного відновлення матково-хоріального кровообігу, вазоактивний рослинний засіб екстракт гінкго білоба по 1 капсулі 3 рази на день та венотонік Нормовен (діюча речовина діосмін 450 мг, гесперидин 50 мг) по 1 таблетці 2 рази на день протягом місяця. Препарат Нормовен має венотонічну та ангіопротекторну дію, підвищує венозний тонус, зменшує веностаз, поліпшує мікроциркуляцію, зменшує проникність капілярів і підвищує їх резистентність. З метою усунення і профілактики дефіциту магнію, а також для посилення токолітичного ефекту вагітним призначали препарат магнію Магнікум по 1 таблетці 3 рази на день.
При екографічному дослідженні в 12-14 тижнів після проведеної комплексної терапії патології плодів в обох групах виявлено не було, розвиток всіх плодів відповідав гестаційному терміну.
Динаміка змін об’єму хоріону у жінок, які отримували вазоактивні засоби та гормонотерапію суттєво відрізняється від показників групи вагітних, які знаходились на симптоматичній терапії. Особливо ця різниця виражена в терміні 12-14 тижнів гестації, об’єм хоріону в І групі на 17% перевищує показник ІІ групи (відповідно 154,1 см3 об’єм хоріону в І групі; в ІІ групі – 128,3 см3).
Індекс кровотоку в кінці І триместру гестації у вагітних І групи був вищим і становив в середньому 46,2±6,1, але достовірної різниці між даними ІІ групи (34,1±5,2) в період формування ворсин та котиледонів нами не виявлено.
Індекс васкулярізації, а саме співвідношення судинного компоненту і паренхіми в даному об’ємі тканини у жінок І групи порівняно з ІІ був достовірно вищим (відповідно 16,0±2,1 та 9,6±1,8) р<0,05.
Показання до застосування. Кровотечі у вагітних в І триместрі гестації після стійкого гемостазу.
Протипоказів до застосування немає.
Висновок. Застосування вазоактивних та венотонічних засобів в комплексі з мікронізованим прогестероном сприяє ефективному відновленню матково-хоріального кровообігу, більш інтенсивній васкулярізації та росту хоріону в ранні терміни вагітності, що, в свою чергу, профілактує розвиток плацентарної дисфункції та створює благоприємні умови для подальшого перебігу вагітності.
Назва, № держреєстрації, строк виконання науково-дослідної роботи, результатом якої є дана пропозиція. «Удосконалення напрямків діагностики первинної плацентарної дисфункції з урахуванням морфо-функціонального стану екстраембріональних структур і матково-плацентарного кровотоку у вагітних високої групи перинатального ризику в ранні терміни гестації» № держреєстрації 0116U002933 (01.01.2016-31.12.2020 рр.)
За додатковою інформацію з проблеми звертатися до авторів листа: Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», кафедра акушерства, гінекології та перинатології, професор Кравченко Олена Вікторівна (58029, м. Чернівці, вул. Суворова, 16/1; роб. тел. (03722) 4-44-01.