Продукція
Препарати зареєстровані в Україні
Лівостор в корекції порушень ліпідного обміну в хворих на 2 тип цукрового діабету з ішемічною хворобою серця. Фундаментальна та клінічна ендокринологія: проблеми, здобутки, перспективи
О.О. Сергієнко, В.І. Сегін, В.О. Сергієнко
Національний медичний університет ім. Данила Галицького
Не дивлячись на успіхи в профілактиці серцево-судинних захворювань, ішемічна хвороба серця (ІХС) залишається основною причиною смерті в більшості країн світу. Приєднання і/або прогресування у хворих на 2 тип цукрового діабету (ЦД 2Т) дисліпідемій (ДЛМ) в 3–4 рази підвищує смертність від ІХС в порівнянні з пацієнтами з наявністю ДЛМ та фізіологічними показниками глюкозо-толерантного тесту (ГТТ), що зумовлює необхідність активного використання засобів для первинної та вторинної профілактики атеросклерозу. Основними препаратами, що використовуються для досягнення цієї мети є статини, завдяки доведеному сприятливому впливу на віддалений прогноз. Встановлено, що статини знижують в плазмі крові рівень окислених атерогенних ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), сприяють стабілізації, і за деякими даними, регресії атеросклеротичної бляшки.
Метою дослідження була оцінка ефективності Лівостору (виробництво вітчизняної фармацевтичної компанії ЗАТ «Київський вітамінний завод») в лікуванні порушень ліпідного обміну в хворих на 2 тип цукрового діабету з ІХС. Завдання дослідження: вивчити вплив Лівостору на динаміку показників ліпідного обміну в хворих на 2 тип цукрового діабету з ІХС.
Методи
Обстежено 31 пацієнт на 2 тип ЦД з стабільною стенокардією напруги ІІ–ІІІ функціонального класу (ФК) з гіперхолестеринемією. Вік хворих, які отримували Лівостор становив 52,2±5,1 років, тривалість захворювання 7,7±4,2 років. З метою контролю отримані дані про стан досліджуваних показників у 12 практично здорових людей. Вік хворих на ЦД 2Т і контрольної групи практично не відрізнявся (Р>0,05).
Діагноз ІХС і стабільної стенокардії напруги виставлявся за наявності типової клінічної симптоматики; лабораторно-інструментальних змін, в тому числі результатів ЕКГ, проб з фізичним навантаженням. Використовували стандартну пробу із фізичним навантаженням по Мастеру. ЕКГ реєстрували в стані спокою, відразу ж після фізичного навантаження і через 2, 5 і 10 хв [4, 8].
Діагноз ДЛМ грунтувався на визначенні ліпідного спектру крові до початку дослідження і через 4 тижні дотримання гіполіпідемічної дієти [9]. Через 4 тижні стандартної гіполіпідемічної дієтотерапії пацієнти були розподілені на 2 групи: основна група (група А) — 18 пацієнтів на ЦД 2Т та стабільною стенокардією напруги ІІ–ІІІ ФК з ДЛП, які отримували на фоні базисної терапії Лівостор в добовій дозі 20 мг ; друга група (В) — 13 хворих із 2 типом ЦД та стабільною стенокардією напруги ІІ–ІІІ ФК з ДЛП, яким призначалася базисна терапія і які не отримували гіполіпідемічної терапії протягом всього терміну дослідження. Період спостереження в обох групах склав 12 тижнів. Обстеження хворих здійснювалося до початку і після закінчення дослідження.
Критерії включення: чоловіки і жінки у віці від 45 до 65 років; ЦД 2 типу; верифікований діагноз: ІХС, стабільна стенокардія напруги ІІ–ІІІ, ДЛП.
Критерії виключення: відома гіперчутливість до статинів; вагітність, лактакція; нестабільна гемодинаміка, важкі і стійкі порушення ритму і провідності; порушення функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв); захворювання печінки у фазі загострення або підвищення активності печінкових ферментів (трансаміназ) в два і більше разів від верхньої межі норми; лікування гіполіпідемічними препаратами в терміни менше 2 міс до моменту включення пацієнта в дослідження; гіпо-/гіпертиреоз; гострі стани (інфекції, травми, операції) в період менш 2 міс. до початку дослідження.
Для виконання біохімічних обстежень забирали венозну кров хворих натщесерце. В сироватці крові визначали концентрацію загального ХС (ЗХС), ТГ, холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ), ХС ЛПНЩ. Вміст ХС у складі ЛПНЩ (ммоль/л) розраховували за формулою V. Т. Friedewald: ХС ЛПНЩ = загальний ХС — (ХС ЛПВЩ + ТГ/2,2), де ТГ/2,2 — це вміст ХС у складі ЛПДНЩ. Обчислювали ліпідні співвідношення: ТГ/ЛПНЩ, ТГ/ЗХС, ТГ/ЛПВЩ, ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ. Коефіцієнт атерогенності (КА) розраховували за формулою А.М. Клімова: КА = ЗХС – ХС ЛПВЩ/ХС ЛПВЩ. Вміст ХС у складі не-ЛПВЩ обчислювали як різницю між рівнями ЗХС і ХС ЛПВЩ чи як суму рівнів ХС у складі ЛПДНЩ та ЛПНЩ. Для оцінки безпеки і можливих побічних ефектів препарату визначали активність АСТ, АЛТ, КФК, лужної фосфатази, рівень загального білірубіну і креатиніну.
Дослідження проведене згідно принципів Гельсінської декларації, вимог, що пред'являються Державним фармакологічним центром МЗ України до клінічних випробувань ліків [5, 12].
Статистичний аналіз проводився варіаційно-статистичним методом з використанням параметричного критерія Стьюдента і непараметричного — Wilcoxon [2, 6], t-критерія Фішера згідно пакету ANOVA (MicroCal Originv. 8,0).
Основні результати
Встановлено, що у хворих на 2 тип ЦД з стабільною стенокардією напруги ІІ–ІІІ ФК спостерігалось значне підвищення показників концентрації ТГ (3,24±0,21 і 3,19±0,34 ммоль/л, Р<0,001), концентрації ХС ЛПНЩ (4,56±0,22 і 4,52±0,34 ммоль/л, Р<0,001), КА (6,42±0,89 і 4,52±0,34, Р<0,001); зменшення вмісту ХС ЛПВЩ (0,41±0,02 і 0,43±0,03 ммоль/л, Р<0,001).
Призначення хворим на 2 тип ЦД з стабільною стенокардією напруги ІІ–ІІІ ФК на фоні базисної терапії Лівостору в добовій дозі 20 мг протягом 12 тижнів супроводжувалось виразним покращенням показників ліпідного обміну (таблиця).
Таблиця. Вплив 12-тижневого курсу лікування Лівостором на стан обстежених показників у хворих на 2 тип ЦД з ІХС та порушеннями ліпідного обміну
Показники |
Пацієнти на 2 тип ЦД з ІХС та гіперХС (n=18). Група А |
Різниця показників |
Р |
|
До лікування |
Після лікування |
|
|
|
Концентрація ЗХС (ммоль/л) |
6,23±0,19 |
4,48±0,15 |
–1,75±0,25 |
<0,001 |
Концентрація ТГ (ммоль/л) |
3,24±0,21 |
2,76±0,29 |
–0,48±0,25 |
<0,01 |
Концентрація ХС ЛПВЩ |
0,75±0,02 |
0,83±0,02 |
+0,08±0,002 |
<0,05 |
(ммоль/л) |
|
|
|
|
Концентрація ХС ЛПНЩ (ммоль/л) |
4,46±0,22 |
2,9±0,14 |
–1,56±0,25 |
<0,01 |
КА |
7,31±0,47 |
4,53±0,21 |
–2,78±0,34 |
<0,01 |
Зокрема, спостерігалось достовірно значиме зменшення концентрації ЗХС (6,23±0,19 і 4,48±0,15 ммоль/л, Р <0,001), ТГ (3,24±0,21 і 2,76±0,29 ммоль/л, Р <0,01), ХС ЛПНЩ (4,46±0,22 і 2,9±0,14 ммоль/л, Р <0,01), показників КА (7,31±0,47 і 4,53±0,21, Р<0,01); збільшення вмісту ХС ЛПВЩ (0,75±0,02 і 0,83±0,02 ммоль/л, Р <0,05). У той же час, показники САТ, ДАТ і ЧСС істотно не змінювались (Р>0,05). В групі В (пацієнтам якої призначалася базисна терапія) не установлено достовірно значимих змін досліджених параметрів (Р>0,05).
Відомо, що одними із основних шляхів зниження ризику приєднання і/або прогресування серцево-судинних захворювань є корекція гіперглікемії, дисліпопротеїнемій, метаболічних порушень міокарда, попередження та лікування тромбоутворення, автономної нейропатії серця, симптоматична терапія супутніх захворювань і синдромів.
В результаті ряду досліджень встановлено, що при ЦД існує чіткий корелятивний взаємозв'язок між показниками концентрації ЛПНЩ і/або ЗХС та розвитком ІХС. Збільшення вмісту ТГ, ХС ЛПНЩ, як правило, супроводжується зростанням смертності від серцево-судинних захворювань [11]. Результати цих та ряду інших досліджень свідчать про необхідність проведення корекції порушень ліпідного обміну, що, відповідно, дозволить знизити частоту серцево-судинних захворювань при цукровому діабеті.
Відомо, що до основних груп гіполіпідемічних засобів належать секвестранти жовчних кислот (аніонообмінні смоли); нікотинова кислота та її похідні; інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини); фібрати та пробукол. Серед ліпідмодифікуючих препаратів, препаратами вибору в корекції порушень ліпідного обміну при ЦД є статини та фібрати, а також фармакологічні агенти, що вміщують омега-3 вищі поліненасичені жирні кислоти. До основних критеріїв ефективності статинів належать наступні:
- висока ефективність: досягнення в результаті лікування зниження рівнів ЗХС >20%, ХС ЛПНЩ >30%, ТГ > 20% та підвищення рівня ХС ЛПВЩ >10% порівняно з вихідними значеннями цих показників;
- поміркована ефективність: досягнення зниження вмісту в крові ЗХС на 15–20%, ХС ЛПНЩ на 20–30%, ТГ на 10–20% та підвищення концентрації ХС ЛПВЩ на 5–10%;
- низька ефективність: досягнення зниження рівнів ЗХС <15%, ХС ЛПНЩ <20%, ТГ <10% та підвищення вмісту ХС у складі ЛПВЩ менш ніж на 5%. Отримані нами результати дозволяють стверджувати, що Лівостор є високоефективним препаратом в лікуванні хворих на 2 тип цукрового діабету з ІХС та порушеннями ліпідного обміну.
Висновки
- Лівостор є високоефективним препаратом в лікуванні хворих на 2 тип цукрового діабету з ІХС та порушеннями ліпідного обміну.
- Використання Лівостору в дозі 20 мг на добу протягом 12 тижнів у хворих на 2 тип цукрового діабету з ІХС та порушеннями ліпідного обміну сприяє зниженню рівня ЗХС на 28,2%, ХСЛНЩ на 34,1%, ТГ на 14,1% і дозволяє досягти цільових рівнів ХСЛНЩ у 81% пацієнтів.
- Отримані в ході роботи дані дозволяють рекомендувати застосування у хворих на 2 тип цукрового діабету з ІХС та порушеннями ліпідного обміну Лівостору в дозі 20 мг на добу.