Продукція
Препарати зареєстровані в Україні
Інформаційний лист про нововведення в сфері охорони здоров’я
Спосіб застосування цілостазолу у хворих з атеросклерозом артерій нижніх кінцівок, поєднаним з артеріальною гіпертензією
д.мед.н, проф. Волошина О.Б. к.мед.н., доц. Лисий І.С. к.мед.н., доц. Дукова О.Р. Збітнєва В.О. Дичко Т.О. Чайка А.О.
Установи-розробники: Одеський національний медичний університет ОМЗ України; Укрмедпатентінформ; МОЗ України
Суть впровадження: спосіб застосування цілостазолу у хворих з атеросклерозом артерій нижніх кінцівок, поєднаним з артеріальною гіпертензією
Пропонується для впровадження в профільних лікувально-профілактичних закладах практичної охорони здоров’я (обласних, міських, районних) спосіб застосування цілостазолу у хворих з атеросклерозом артерій нижніх кінцівок, сполученим з артеріальною гіпертензією.
Цілостазол (cilostazol) — це похідне хінолінону, який підвищує вміст цАМФ у тромбоцитах, гладеньких м’язах судин, ендотеліальних клітинах та призводить до
вираженого пригнічення агрегації тромбоцитів, збільшення продукції окису азоту та вазодилятації, гальмування проліферації гладенько-м’язових клітин.
Відомо, що у чоловіків-курців віком понад 50 років найчастішою причиною болів або судом у ногах є атеросклероз артерій нижніх кінцівок (ААНК), що потребує активного впливу на фактори ризику, серед яких найважливіші – це тютюнопаління, підвищений артеріальний тиск (артеріальна гіпертензія), високий рівень глюкози у плазмі (цукровий діабет) та підвищений рівень холестерину у крові.
Для встановлення діагнозу атеросклерозу артерій нижніх кінцівок (ААНК) у хворих з болями в ногах при ходьбі, рекомендовані такі методи обстеження: пальпація артерій верхніх і нижніх кінцівок; вимірювання АТ на плечових артеріях та гомілках; розрахування гомілково-плечового індексу (ГПІ) на підставі вимірювання систолічного артеріального тиску на руках і гомілках; реєстрація ЕКГ; лабораторні дослідження: загальні аналізі крові, сечі, біохімічні аналізи рівня глюкози плазми крові, загального холестерину.
Розрахунок ГПІ здійснюється таким чином: систолічний АТ на гомілці необхідно поділити на систолічний АТ на руці відповідної сторони. (Наприклад АТ на лівій гомілці дорівнює 140/90 мм рт. ст. (САТ=140), а на лівому плечі - 160/96 мм рт. ст. (САТ=160). ГПІ=140/160=0,88.
Нормальні значення ГПІ - вище за 0,9
Нижчі значення ГПІ свідчать про ступінь змін кровообігу у кінцівках і стадію захворювання (ААНК і діабетичної стопи). Клінічна класифікація (за Фонтейном):
- 1 ст. – болі ум‘язах при ходьбі понад 1 км (ГПІ: 0,8 -0,9)
- 2 ст. – переміжна кульгавість при ходьбі понад 200 м, ГПІ – 0,7-0,8
- 3 ст. – переміжна кульгавість при ходьбі менше за 200 м, ГПІ – 0,51-0,7
- 4 ст.- некротичні зміни (язви, гангрена пальців и т.п.), ГПІ≤ 0,5
При зменшенні ГПІ – нижче за 0,9 рекомендовані такі додаткові обстеження: дуплексне сканування судин нижніх кінцівок з визначенням гомілково-плечового індексу; компꞌютерна томографія в ангіографічному режимі аорти та артерій нижніх кінцівок; рентгенконтрастна ангіографія; лазер-доплерівська флуометрія та ін.
За наявності вже 1 стадіїї ААНК або діабетичної стопи пацієнта необхідно обовꞌязково проконсультувати у судинного хірурга.
Методи лікування ААНК у сполученні з АГ включають: немедикаментозне лікування (дозовані фізичні навантаження, дієта, лікувальні ванни, фізіотерапія); відмову від паління; гіполіпідемічну терапію; антигіпертензивну терапію; антитромбоцитарні препарати; периферичні вазодилятатори (цілостазол); хірургічні методи лікування.
Терапевтичний ефект цілостазолу полягає у зменшенні болі у кінцівках при ходьбі завдяки розширенню артеріальних судин, покращенню кровообігу у кінцівках. Цілостазол, як і ацетилсаліцилова кислота попереджує тромбоутворення за рахунок зменшення агрегації тромбоцитів, і може застосовуватись як антиагрегант самостійно або в комбінації.
Цілостазол (Плестазол) є вазодилятатором і антиагрегантом в одному препараті. Як вазодилятор може бути застосований для зменшення проявів ААНК, діабетичної ангіопатії при мультиорганному атеросклерозі. Як препарат, який зменшує агрегацію тромбоцитів, в профілактиці серцево-судинних ускладнень у хворих на ААНК і АГ без необхідності додавання інших препаратів, які впливають на тромбогенез.
Застосування цілостазолу у комплексі з деякими вазоактивними препаратами (блокатори кальцієвих каналів, нітрати, особливо 5-мононітрати, небіволол, каптоприл, лізиноприл) може визивати головний біль.
Серед антигіпертензивних препаратів, які добре сполучаються з цілостазолом , діуретики, бета-адреноблокатори без ВСА (наприклад, бісопролол).
Одеським національним медичним університетом розроблений спосіб застосування цілостазолу («Плестазол») у комплексі з антигіпертензивними препаратами у хворих з атеросклерозом артерій нижніх кінцівок, сполученим з артеріальною гіпертензією.
Група пацієнтів (20 чоловіків) віком з 52 до 65 років, у яких було діагностовано гіпертонічну хворобу ІІ стадії, 2 ступеня і атеросклероз артерій нижніх кінцівок І-ІІ стадій, отримувала базисну антигіпертензивну терапію (лосартан 50 мг на добу, гідрохлотіазид 12,5 мг на добу у сполученні з бісопрололом 1,25 – 5 мг на добу) та цілостазол (Плестазол) за рекомендованою нами методикою з поступовим збільшенням дози з 50 мг до 200 мг на добу, або до максимально переносимої.
Якщо пацієнт до вживання цілостазолу отримував монотерапію діуретиком або бета блокатором (окрім небівололу), то лікування починають з дози цілостзолу по 50 мг двічі на добу і збільшують дозу через кожні 3-5 днів на 25-50 мг на добу, намагаючись досягнути оптимальної терапевтичної дози 200 мг на добу.
За умов комплексної антигіпертензивної терапії, при наявності показань до призначення цілостозолу, перед його призначенням необхідно переглянути антигіпертензивну терапію, замінивши блокатор кальцієвих каналів (або небіволол) на інший препарат. При багатокомпонентній антигіпертензівній терапії застосування цілостазолу слід починати з меншої дози – з 25 мг двічі на добу, поступово збільшуючи її на 25 мг кожні 5-7 днів. При появі головних болів та/або тахікардії до комплексної антигіпертензивної терапії рекомендується додавати бісопролол у дозі від 1,25 до 10 мг на добу (враховуючи рівень АТ та ЧСС).
Середньотерапевтичною дозою цілостазолу вважають 100 мг на добу, максимально ефективною – 200 мг на добу.
Результати лікування порівнювали з наслідками лікування 20 пацієнтів з аналогічною патологією, у яких терапія включала інші антигіпертензивні препарати і цілостазол без поступового збільшення дози - одразу у терапевтичній дозі 200 мг на добу.
Встановлено, що у групі пацієнтів, які отримували цілостазол за рекомендованою авторами схемою(основна група) лише у одного (5%) було зареєстровано головний біль, що не дозволило підняти добову дозу цілостазолу більше за 175 мг на добу. У хворих контрольної групи частота головних болів при комплексному лікуванні сягала 50%, що потребувало перегляду антигіпертензивної терапії і зменшення дози цілостазолу. Прихильність до лікування в основній групі склала 95%, а у контрольній – лише 60%. В основній групі спостерігалось збільшення дистанції безбольової ходьби у середньому на 41,2%, а в контрольній – лише на 15,6% (Р<0,001).
Отже, проведені дослідження показали ефективність запропонованої методики застосування цілостазолу (Плестазол) застосування цілостазолу у хворих з атеросклерозом артерій нижніх кінцівок, поєднаним з артеріальною гіпертензією.
Призначення медикаментозного лікування не виключає необхідності консультації ангіохірурга!
Інформаційний лист складено за матеріалами НДР «Розробити нові способи реабілітації хворих з найбільш поширеними захворюваннями внутрішніх органів з використанням диференційованої бальнеофізіотерапії в практиці сімейної медицини» № державної реєстрації 0111U010173. Строки виконання: 2012-2016 рр.
За додатковою інформацією з проблеми слід звертатись до авторів листа:
М.Одеса,пров.Валіховський, 2, Одеський Національний медичний університет,
д.м.н., професор Волошина О.Б., к.мед.н., доцент Лисий І.С., к.мед.н., доцент Дукова О.Р., Збітнева В.О., Дичко Т.О., Чайка А.О. (048) 746-56-71.
ШАНОВНИЙ КОЛЕГО!
Інформаційний лист є анотованим описом наукової(науково-технічної)продукції, що входить до Переліку наукової(науково-технічної)продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я (Наказ МОЗ України та НАМН від 13.11.2013 №969/97 «Про удосконалення впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.12.2013 за №2068/24600).
Інформаційний лист спрямований для використання керівниками структурних підрозділів (відповідного профілю) закладів охорони здоров’я України для моніторингу передових технологій діагностики та лікування з подальшим їх упровадженням у практику (Наказ МОЗ України від 14.03.2011 №142 «Про вдосконалення державної акредитації закладів охорони здоров’я»